21 травня 2010 року відбулася міжнародна конференція «Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ».

Організатором конференції виступила Лабораторія законодавчих ініціатив, за підтримки Комітету ВРУ з питань державного будівництва та місцевого самоврядування та ЦВК та здійснювалася завдяки фінансуванню ЄС в рамках спільного проекту, що реалізується Бюро демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ (БДІПЛ).

У конференції взяли участь понад 80 політичних експертів і представників державних органів та ЗМІ, що висловили своє бачення щодо шляхів регулювання політичних партій в Україні, сучасного стану та напрямів їх реформування.

В ході першої секції «Регулювання політичних партій: національне законодавство і європейські стандарти» були презентовані основні висновки та рекомендацій Звіту щодо регулювання політичних партій в Україні.

Учасники секції відмітили про необхідність вдосконалення політичної системи суспільства України; існування негативних тенденцій купівлі-продажу політичних партій, та запропонували  шляхи регулювання політичної системи. На думку Марини Ставнійчук, перше – це необхідно удосконалення спеціального законодавства, що стосується безпосередньо партій; друге - вдосконалення виборчого законодавства України; насамкінець - реформування парламентського законодавства.

Юрій Ключковський, у своєму докладі, звернув увагу на основну роль партії, якою є формування влади та загальнонаціональних програм розвитку; зазначив про необхідність надання права громадським організаціям перетворюватися у політичні партії. Спікер наголосив на функціях, які виконують партії у виборах, це: «…висування номінацій кандидатів; формування виборчих комісій; проведення агітації, але, мабуть, найважливіша є широка функція представництва…».

В ході другої секції були виділені основні цілі, з яких необхідно виходити при формуванні пропозицій щодо законодавчого регулювання:

1.                 Зміцнити партійну систему;

2.                 Забезпечити внутрішньопартійну конкуренцію і певні модифікації в рамках виборчої системи, що можуть сприяти посиленню внутрішньопартійної конкуренції, зменшення впливу керівництва на партійну політику і т. д.

3.                 Запобігти консервації політичної системи в руках певної обмеженої кількості парламентських партій.

Під час третьої секції, модератором якої був Президент Аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов, обговорювалися шляхи і механізми посилення внутрішньопартійної демократії.

В рамках даної секції її учасниками були виокремлено проблеми і механізми розвитку внутрішньопартійної демократії політичних партій в Україні. Ігор Жданов зазначив, що від стану внутрішньопартійної демократії залежить ситуація не лише в середині самих партій, а й проблеми пов’язані з формуванням партійних списків, їх якістю, прийняттям ключових рішень з тих чи інших питань партійного життя, а також рішень щодо складу керівних органів партії або її лідера. Президент АЦ «Відкрита Політика» підкреслив, що «… партії самі повинні дозріти до демократії, а будь-яке законодавче стимулювання закінчиться імітацією внутрішньопартійних форм демократії».

Рубен-Ерік Діаз-Плаха основну увагу сконцентрував на гендерному питанні, зазначивши, що воно є сьогодні головним в Європі. В Україні, зазначив він, дуже низький рівень представництва жінок у парламенті, що заважає жінкам у повній мірі бути повноправними членами партій та представляти свої інтереси у парламенті України.

Під час четвертої секції відбулось обговорення питань щодо фінансування політичних партій: напрями удосконалення законодавчого регулювання.

По завершенню конференції учасники підвели підсумки щодо можливих шляхів регулювання діяльності політичних партій в Україні.